Методична сторінка вчителя

ПОЛОЖЕННЯ
про кабінет хімії в загальноосвітній школі

1.     Мета, завдання та основні форми реалізації навчального кабінету
1.1.                    Основна мета створення кабінету полягає у забезпеченні оптимальних  умов для організації навчально – виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року.
1.2.                    Завданням функціонування навчального кабінету є створення передумов для:
  організації індивідуального та диференційованого навчання;
  реалізації практично – дійової і творчої складових змісту навчання;
  забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого навчання;
  організації роботи  гуртків та факультативів;
  проведення засідань шкільних методичних об’єднань;
  індивідуальної підготовки вчителя, підвищення його науково-методичного рівня.
2.     Матеріально – технічне забезпечення навчального кабінету
2.1.                    Комплектація кабінету обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально – наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів.
2.2.                    Шкільні меблі та їх розташування у кабінеті відповідає санітарно – гігієнічним правилам та нормам (п. 8.2 Д Сан П і Н 5.5.2.008-01) і здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2.-3-97 „Будинки та споруди навчальних закладів”. У кабінеті встановлюються шкільні меблі: двомісні учнівські столи, стільці учнівські.
           Робоче місце вчителя оснащене столом і стільцем.
2.3.                    У кабінеті розміщується класна дошка з трьох  робочих площ  у розгорнутому вигляді.
Одна із робочих площ має магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально – наочних посібників (таблиць, карт, портретів, моделей – аплікацій тощо).
2.4.                    Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка, яка прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою.
2.5.                    Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводяться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.
3.     Навчально – методичне забезпечення навчального кабінету
3.1.                    Навчально – методичне забезпечення кабінету складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників (не менше одного примірника кожної назви) із типовими переліками навчально – наочних посібників та обладнанням загального призначення, зразків навчально – наочних посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.
3.2.                    Розподіл та забезпечення засобів навчання і навчального обладнання здійснюється згідно з вимогами навчальних програм та розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп у кабінеті.
3.3.                    У кабінеті створюється тематична картотека дидактичних та навчально – методичних матеріалів, навчально – наочних посібників, розподілених за темами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.
3.4.                    Додатково кабінет оснащений:
  підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;
  бібліотечкою суспільно – політичної, науково – популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;
  матеріалами перспективного педагогічного досвіду, розробками відкритих уроків та виховних заходів.
4.     Оформлення навчального кабінету.
4.1.                    На вхідних дверях кабінету є напис на табличці з назвою кабінету, а також цифрове позначення. Для оформлення кабінету передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.
4.2.                    До постійних експозицій кабінету належать:
  державна символіка;
  інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила  роботи та поведінки в кабінеті;
  портрети вчених.
4.3.                    У секційних шафах кабінету знаходиться методична література, наочні посібники, підручники, папки з навчально – наочними матеріалами, роботами учнів, учителів.
4.4.                    До експозиції змінного характеру належать:
  виставка кращих робіт учнів;
  матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, державної атестації;
  додаткова інформація відповідно до навчальної програми;
  результати дослідницької роботи учнів;
  результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів, творчих робіт, тощо.
4.5.                    Для розташування експозиції використовуються змінні пластинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщуються на стінках.
5.     Керівництво навчальним кабінетом
5.1.                    Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає директор.
5.2.                    Завідувач кабінету несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально – наочних посібників, обладнання та інших матеріальних цінностей.
5.3.                    До обов’язків завідувача кабінетом належать:
  складання перспективного плану оснащення кабінету;
  забезпечення умов для проведення уроків;
  сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабінету;
  систематизація та каталогізація матеріальних об’єктів;
  забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та пожежної безпеки, чистоти, порядку тощо;
  систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матеріальних цінностей.
5.4.                    Перспективний план оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з директором.
5.5.                    За згодою заступника директора з НВР приміщення кабінету може використовуватись для проведення уроків з інших предметів, виховних заходів, батьківських зборів.

 ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом №___ від _________20___року
 по___________________________________________ЗОШ І-ІІІ ступенів


                       
                               ІНСТРУКЦІЯ
з охорони праці під час проведення занять у кабінеті хімії

1. Загальні положення.
1.1. Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінеті хімії поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу які працюють, або навчаються в кабінеті хімії.
1.2. Не приступати до роботи без інструктажу на робочому місці.
1.3. Неухильно виконувати всі правили внутрішнього розпорядку.
1.4. Користуйся запобіжними захисними пристосуваннями під
час розливу кислоти, лугів.
1.5. Основні небезпечні та шкідливі фактори у роботі:
отруєння парами речовим під час проведення дослідів;
одержання уражень шкіри під час роботи з кислотами;
одержання опіків під час роботи з електронагрівальними приладами та під час роботи з спиртівкою і сухим спиртом.
1.6. Тримай в чистоті і порядку своє робоче місце.
1.7. Дотримуйся   трудової дисципліни  не  відходь  від свою робочого місця без дозволу  вчителя. Не відволікай віл роботи інших.
1.8. Виконуй тільки доручену тобі роботу.
1.9. Одягнути спецодяг.
2. Вимоги безпеки перед початком, роботи.
2.1.  Перевірити роботу витяжки.
2.2.  Перевірити справність шнурів в електронагрівальних
приладах (чи не пошкоджена ізоляція).
2.3.  Перевірити якість гноту в спиртівці.
2.4.  Перевірити наявність спеціальної азбестової підставки і ковпачка для гасіння спирту.
2.5.  Для роботи з кислотами забезпечити наявність, склянки з
чистою водою та зливної посудини, а також ганчірки 3% розчину
питної соди.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи.
3.1. Будь-які речовини забороняється брати руками і пробувати на смак.
3.2. Ознайомлюючись із запахом речовин, не можна підносити посуд близько до обличчя, бо вдихання парів може привести до подразнення дихального шляху
3.3. Для ознайомлення із запахом необхідно зробити рух від отвору до носа.
3.4. Дослід, що проходять з виділенням газу та утворення
шкідливих речовин, необхідно проводити у витяжній шафі.
З.5. Без дозволу вчителя заборонено змішувати невідомі речовини.
3.6. Роботу виконуйте згідно інструкції.
3.7 Виконуючи досліди користуйтеся невеликими дозами речовин. Якщо в інструкції лабораторної чи практичної роботи рекомендується брати небагато даної речовини, то слід пам'ятати, що твердої речовини треба брати приблизно 1/З чайної ложки, а рідини 1/2 міллілітра.
3.8. Особливо обережним необхідно бути під час роботи з кислотами і лугами. Якщо на руки, або одяг випадково потраплять кислота, або луг, то негайно змийте їх великою кількістю води.
3.9. Розводячи кислоти водою, завжди пам'ятайте таке правило: кислоти потрібно вливати тонкою цівкою у воду, а не навпаки, перемішувати.
3.10. Завжди користуйтесь тільки чистим лабораторним
посудом.
3.11.Залишки речовини не висипайте і не виливайте знов у
посудину з чистими речовинами
3.12      Працюючи     із     спиртівкою     та    електронагрівачем, дотримуйтесь правил:
- не запалюйте спиртівку від іншої;
- щоб погасити полум'я спиртівки її необхідно накрити ковпачком;
- при вмиканні шнуру електронагрівача в розетку перевірте, щоб
  вимикач на приладі був у положенні "вимкнено";
- якщо   ввімкнений   в   мережу   електронагрівач   не   нагрівається
  повідомте про це вчителя:
- працюючи з електронагрівачем, не допускайте забруднення волосків   розжарення;
- після закінчення роботи обов'язково вимкніть електронагрівач, а потім вимкніть шнур із розетки;
- під час роботи  із сухим  спиртом  покладіть його  на азбестову
підставку, а після закінчення роботи погасіть, накривши ковпачком. 
4. Вимоги безпеки після закінчений роботи.
4.1. Відпрацьовані речовини і їх рештки змийте у спеціальні
посудини „для зливів”.
4.2. Хімічний посуд, реактиви і прилади покладіть на визначене місце.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуацій.
5.1. При виникненні пожежі необхідно:
- вимкнути рубильник;
- організовано покинути приміщення:
- повідомити пожежну охорону;
- приступи до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.
5.2. При опіках вогнем накласти марлеву пов'язку на уражене місце, викликати лікаря.
5.3. При опіках кислотами промити уражене місце великою кількістю води, а потім змочити 3% розчином питної соди, викликати лікаря
5.4. При опіках лугами промити уражене місце великою кількістю води, а потім змочити 3% розчином оцту, викликати лікаря.
5.5. При отруєнні дихальних шляхів необхідно вияснити яким
реактивом воно викликане, а потім діяти згідно інструкції по наданню
першої допомоги. При отруєнні парами хлору слід випити свіжого молока, викликати лікаря.
5.6. При порізах склом необхідно:
- в разі великої кровотечі припинити її тугою пов’язкою і викликати лікаря;
- в разі капілярної кровотечі обробити рану зеленкою, забинтувати руку.
  
Відповідальна по ОП:_________________________________________

  

 Групи зберігання реактивів

VII група
Зберігання хімічних реактивів: підвищеної фізіологічної дії
(зберігаються у лаборантському сейфі)

Бром в ампулах
Йод
Амоніак (25%-ий)
Барію оксид
Калію гідроксид
Кальцію гідроксид (вапно)
Натрію гідроксид
Амонію дихромат
Аргентуму нітрат
Барію нітрат
Барію хлорид
Калію дихромат
Калію тіоціанат (роданід)
Калію гексаціаноферат (ІІ)
Калію гексаціаноферат (ІІ)
Кобальту сульфат
Натрію сульфід
Натрію фтори
Нікелю сульфат
Плюмбуму сульфат
Хрому (ІІІ) хлорид
Сульфатна кислота
Хлоридна кислота
Оцтова кислота
Оцтово ізоаміловий естер (ефір)
Фенол
Анілін
Цинк хлорид
Метанова (мурашина) кислота
Органічні речовини
Анілін
Феніл амоній сульфат


IV група
Зберігання хімічних реактивів: легкозаймисті рідини
(зберігаються у лаборантському сейфі)



Бензен
Гексан
Кислота амінооцтова
Ксилол
Нафта (сира)
Спирт ізобутиловий

Спирт бутиловий
Спирт етиловий
Толуол
Діетиловий ефір (естер)
Оцтово-етиловий естер (ефір)
Формалін
Ацетон

VІІІ група
Зберігання хімічних реактивів: мало шкідливі
і практично безпечні речовини

Алюміній (гран.)
Залізо відновлене (пор.)
Цинк метал. (пил)
Цинк метал. (гран.)
Алюміній гідроксид
Ферум (ІІІ) гідроксид
Магній оксид
Манган (IV) оксид (пор.)
Купрум (ІІ) оксид (пор.)
Цинк оксид
Алюміній хлорид
Алюміній сульфат
Амоній хлорид
Амоній сульфат
Ферум (ІІІ) хлорид
Ферум (ІІІ) сульфат
Ферум (ІІ) сульфат
Калій йодид
Калій сульфат
Калій хлорид
Кальцій хлорид
Магній сульфат
Магній хлорид
Манган (ІІ) сульфат
Купрум (ІІ) гідрокарбонат
Купрум (ІІ) сульфат (безводний).
Купрум (ІІ) хлорид
Натрій гідрокарбонат
Натрій карбонат
Натрій ортофосфат
Натрій сульфат
Цинк сульфат
Борна кислота
Ортофосфатна кислота
Гліцерин
Глюкоза
Сахароза
Натрій хлорид
Кальцій карбонат (крейда)
ІІ група
Зберігання хімічних реактивів: виділяють
під час взаємодії з водою легкозаймисті гази


Літій (мет.)
Натрій (мет.)
Кальцій (мет.)
Магній (мет.)
Кальцій карбід


VІ група
Зберігання хімічних реактивів: займисті реактиви (окисники)

 Калій перманганат
Нітратна кислота
Калію нітрат
Натрію нітрат
Манган оксид
Алюміній нітрат
Цинк нітрат
Гідроген пероксид


V група
Зберігання хімічних реактивів: легкозаймисті тверді речовини



Сірка
Червоний фосфор


 Перший урок нового навчального року
ПЕРВИННИЙ ІНСТРУКТАЖ
З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Вікторина "Безпечна хімія"
   Починається новий навчальний рік. Вчитель хімії зобов'язаний в кожному класі провести первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності. І якщо в 7 – 9 класах цей матеріал учні слухають і сприймають з цікавістю, то старшокласники – ні. Тому для учнів 10 – 11 класів я пропоную вікторину "Безпечна хімія". А вже ті питання, на які учням не вдалося дати повну правильну відповідь, ми розглядаємо разом.
1.    Які серйозні травми можливі внаслідок необережного поводження з реактивами в хімічному кабінеті?
2.    Під час проведення досліду учень ненароком перевернув палаючу спиртівку. Гніт вилетів, спирт розлився і горить на поверхні столу. Які ваші дії?
3.    Якщо під час уроку з коридору пролунали вигуки "Пожежа!", то як в цьому випадку ви повинні себе поводити?
4.    Чому розсипану або розлиту речовину не можна повертати назад у склянку?
5.    В результаті необережності учня впала і розбилася пробірка з кислотою. Що треба зробити в першу чергу?
6.    Спочатку вода, а тоді кислота.
Інакше станеться велика біда!
Чому саме потрібно наливати кислоту в воду, а не навпаки?
7.     Що ви будете робити, якщо бризки кислоти потраплять на одяг?
8.    А якщо кислота потрапить на руку?
9.    Чому категорично забороняється приймати їжу в кабінеті хімії?
10.                  Чому на учнівському столі під час проведення дослідів не дозволяється тримати нічого зайвого?
11.                  Пригадайте правила нагрівання речовин.
12.                  Яке значення з точки зору безпеки має рекомендація негайно закривати газовідвідну трубку жмутиком вологої вати після того, як її витягли з пробірки для збирання амоніаку?
13.                  Чому так важливо спокійно входити в кабінет хімії і виходити з нього?
14.                  Шматочок лугу потрапив на шкіру і прилип до неї. Що потрібно негайно зробити?
15.                  Знайди помилки у запропонованих Г. Остером віршованих рядках – "анти порадах хіміку-початківцю".

"Вредные советы начинающему химику"
Если твердо ты настроен
Классно в школе похимичить
Вещества налей побольше,
Да смотри не мелочись!
А когда вдруг реактивы
Потекут тебе на платье,
И на руки, и на ноги
Унывать совсем не надо –
Может быть врачи спасут.
Платье ж новое ты купишь
Помоднее и получше.
И родители, конечно,
Долго будут вас хвалить!
Нет приятнее занятья
Чем пробирки нагревать.
Ты зажги свою спиртовку,
А потом пойди с соседом
И по классу погуляй…
Пусть получше разгорится
И нагреется прибор.
Если вас застал учитель
За любимым вашим делом:
Потихоньку что-то слили,
Иль приборы вы разбили,
Иль еще, какой пустяк…
Объясни ему, что это
Ваш сюрприз к его уроку,
Что без химии любимой
Вы не можете никак!